Національний інститут раку

Лабораторію було створено у 1954 році. Першим керівником був проф. Сизенко Л.П. З 1973 по 1978 рр. лабораторію очолював ст.н.с. Кіндзельський Л.П. З 1978 по 1988 рр. – проф. Черниченко В.О., з 1988 по 2000 рік – проф. Барабой В.А. З 2005 року по теперішній час лабораторію очолює канд. біол. наук  Храновська Н. М. У 2009 році на базі НДЛ експериментальної онкології було створено клінічний підрозділ – лабораторію молекулярно-генетичної діагностики.
З 2010 року НДЛ експериментальної онкології виконує функції референтної лабораторії молекулярно-генетичної  діагностики злоякісних новоутворень в Україні.

Напрямки практичної роботи лабораторії молекулярно-генетичної діагностики:

Молекулярно-генетичні та молекулярно-цитогенетичні дослідження:

– молекулярно-генетичні та молекулярно-цитогенетичні дослідження для диференційної діагностики, прогнозування перебігу та вибору тактики лікування солідних злоякісних новоутворень у дітей (нейробластома, рабдоміосаркома, саркома сімейства Юїнга, синовіальна саркома, ліпосаркома) та дорослих (колоректальный рак, пузирний занос (хоріонепітеліома), рак грудної залози, рак простати, рак сечового міхура, рак нирки, рак ендометрію);

– молекулярно-генетичні та молекулярно-цитогенетичні дослідження для диференційної діагностики, прогнозування перебігу та вибору тактики лікування пухлин лімфатичної системи та кісткового мозку;

– визначення молекулярно-генетичних маркерів чутливості пухлин до таргетних та хіміотерапевтичних препаратів (колоректальний рак, меланома, рак грудної залози, рак шлунку, недрібноклітинний рак легені)

Перелік молекулярно-генетичних досліджень, що проводяться в лабораторії молекулярно-генетичної діагностики (Таблиця-1)

Імунологічні дослідження:

– імунофенотипування клітин периферичної крові та кісткового мозку у пацієнтів з лімфопроліферативними захворюваннями для діагностики і прогнозування перебігу хвороби;

– визначення кількості CD34⁺-стовбурових клітин периферичної крові для проведення аутологічної трансплантації гемопоетичними стовбуровими клітинами у дітей із солідними злоякісними новоутвореннями;

– дослідження стану імунної системи у хворих зі злоякісними новоутвореннями;

– імунологічний моніторинг ефективності проведення імунотерапії на основі дендритних клітин.

Перелік імунологічних досліджень, що проводяться в лабораторії молекулярно-генетичної діагностики (Таблиця-2)

Напрямки науково-дослідної роботи лабораторії експериментальної онкології:

І. Розробка нових методів біотерапії злоякісних новоутворень, протоколів і алгоритмів їх застосування, спрямованих на підсилення протипухлинної резистентності організму, запобігати розвитку рецидивів і метастазів.

– конструювання та дослідження терапевтичного потенціалу протипухлинних вакцин на основі дендритних клітин;

– розробка  критеріїв імуномоніторингу протипухлинної специфічної активної імунотерапії.

ІІ. Дослідження протипухлинної, антиметастатичної та імуномодулюючої активності нових протипухлинних та імуномодулюючих  препаратів з використанням моделей і методів експериментальної онкології in vivo та  in vitro.

ІІІ. Дослідження молекулярних біомаркеров для виявлення груп онкологічного ризику, діагностики  та прогнозування перебігу злоякісних новоутворень. Розробка  молекулярно-генетичних підходів до підвищення ефективності  хіміо – та таргетної терапії,  оптимального вибору лікарських засобів та індивідуалізації  терапії хворих на злоякісні новоутворення.

– розробка, вдосконалення та впровадження молекулярно-генетичних та молекулярно-цитогенетичних  методів діагностики  злоякісних новоутворень;

– дослідження генетичних та епігенетичних механізмів патогенезу нейробластоми та визначення комплексу нових молекулярних біомаркерів для прогнозування перебігу захворювання та стратифікації хворих за групами ризику;

– дослідження  ролі циркулюючих пухлинних клітин для моніторингу ефективності проведеного лікування та  у прогнозуванні   виникнення рецидивів та метастазів злоякісного новоутворення;

– дослідження значимості біомаркерів фармакокінетики у здійсненні моніторингу ефективності протипухлинного лікування, оцінки ризику розвитку онкологічного захворювання та ризику розвитку ускладнень хіміо- та променевої терапії.

– дослідження значимості  змін у  статусі  ДНК пухлинних клітин  у прогнозуванні ефективності нових засобів та схем протипухлинного лікування.

Лабораторне обладнання:

Блок молекулярно- генетичної діагностики (ПЛР):

– 7300Real–TimePCRSystem та 7500Real–TimePCRSystem(AppliedBiosystems, USA) –  системи для проведення полімеразної ланцюгової реакції з детекцією результатів  в режимі  реального часу;

– Veriti® Thermal Cycler(Applied Biosystems, USA) – 96-луночний 8-програмний термоциклер;

– NanoDrop 1000 (Thermo Scientific, USA) – спектрофотометр;

– QiaCube (Qiagene, Germany)– автоматична система для виділення нуклеїнових кислот;

– Molecular Imager Gel Doc XR System (BioRad, USA) – гель-документуюча система для аналізу електрофореграм;

– ПЛР-бокси – 4 шт;

– інше загальнолабораторне обладнання

Блок молекулярно-цитогенетичної діагностики:

– AxioImagerМ1 (CarlZeiss, Germany) – флюоресцентний мікроскоп дослідницького рівня;

– TermoBrite (AbbotMolecularInc., USA) – система денатурації/гібридизації зразків для FISH аналізу;

– інше загальнолабораторне обладнання.

Блок імунологічних досліджень:

– FlowCytometerFACSCalibur (BectonDickinson, USA)– 2-лазерний проточний цитофлюориметр;

– мікроскоп інвертований;

– інше загально лабораторне обладнання.

Блок клітинних технологій:

– FreezeControlCryoPreservation System (CryoLogic, Australia)

–  кріозаморожувач програмний;

– CO2 інкубатор (Thermo Scientific, USA);

– ламінарні бокси.

Блок експериментальних досліджень: 

– CO2 інкубатор (Україна)

– ламінарний бокс.

Архів біологічного матеріалу:

– HFC286 Basic (Thermo Scientific, USA)

–   низькотемпературна морозильна камера

– морозильні камери

Співробітники лабораторії:

Завідувач лабораторії – Храновська Наталя Миколаївна, канд.біол.наук, старший науковий співробітник

Виконувач обов’язки завідувача лабораторії молекулярно-генетичної діагностики – Шимон Дар’я Миколаївна

Науковий співробітник – Скачкова Оксана Володимирівна

Молодший науковий співробітник – Горбач Олександр Ігорович

Біолог – Ріпа Олена Олександівна