Національний інститут раку

Відділення створено у 1965 році.
Завідувач відділення: д. мед. наук, професор Іванкова Валентина Степанівна

Науково-дослідне відділення радіаційної онкології складається з двох клінічних підрозділів:
відділення дистанційної променевої терапії та відділення клінічної радіоонкології з блоком брахітерапії.
У відділенні працюють висококваліфіковані фахівці, які, своєю чергою, постійно
проходять стажування закордоном.
Співробітники відділення у своїй діяльності керуються досвідом національних та світових онкологічних клінік, використовують сучасні підходи в лікуванні онкохворих.
Відділення радіаційної онкології Національного інституту раку є провідним відділенням України у використанні усіх видів променевої терапії.

Відділення дистанційної променевої терапії
Завідувач відділення: д. мед. н. Столярова Оксана Юріївна

Фахівці відділення
Доценко Надія Петрівна
Макаренко Антоніна Анатоліївна
Палій Максим Ігорьович
Перепечкіна Вікторія Тимофіївна
Рижкова Юлія Володимирівна
Столярова Оксана Юріївна

Відділення клінічної радіоонкології з блоком брахітерапії
Завідувач відділення: к. мед. н. Барановська Лідія Михайлівна

Фахівці відділення:

Барановська Лідія Михайлівна

Іванкова Валентина Степанівна

Отрощенко Ірина Петрівна

Хруленко Татьяна Валеріївна

Гореліна Галина Леонідівна

Променева або радіотерапія (з використанням високоенергетичних променів) – це ефективний засіб боротьби з онкологічними захворюваннями.

Радіотерапія застосовується як самостійний метод, так і у поєднанні з іншими методами лікування (хіміотерапія та/або хірургічне втручання).

При дистанційній променевій терапії використовується зовнішнє джерело
випромінювання, що генерує радіаційні пучки (фотони, електрони). У поле іонізуючого
опромінення включаються безпосередньо пухлина і поряд розташовані тканини, внаслідок чого відбувається руйнування злоякісних клітин.
Брахітерапія (контактна променева терапія) – різновид променевого лікування за
допомогою радіоактивних джерел випромінювання, що підводяться внутрішньо безпосередньо до пухлини. За рівнем побічних ефектів брахітерапія – один з найбільш безпечних променевих методів лікування раку, оскільки здійснюється з мінімальним ушкодженням здорових тканин.

• Променеву терапію використовують при наступних онкологічних захворюваннях:
• пухлини головного та спинного мозку
• пухлини голови й шиї пухлини переднього і заднього середостіння
• рак бронхів та легень
• рак стравоходу
• рак молочної залози
• рак нирки
• рак сечового міхура
• рак передміхурової залози
• рак яєчка
• рак статевого члена
• рак прямої кишки
• рак вульви
• рак піхви
• рак шийки матки
• рак тіла матки
• пухлини кісток та м’яких тканин
• злоякісні новоутворення вторинних і неточно визначених локалізацій

Напрями науково-дослідної роботи:

• розробка нових і удосконалення чинних технологій променевої терапії;
• дослідження дії цитостатичних препаратів як хіміорадіомодифікуючих засобів, так і самостійного цитотоксичного впливу на ефективність хіміопроменевого лікування місцево-розповсюджених та поширених форм раку шийки й тіла матки, вагіни,
• простати, сечового міхура, раку анального каналу, злоякісних новоутворень голови
• та шиї, головного мозку, грудної залози, легень; 
• удосконалення моніторингу ефективності консервативного лікування місцево-розповсюджених та поширених форм пухлин різних локалізацій; 
• проведення клінічних і радіобіологічних досліджень визначення
• радіорезистентності новоутворень і розробка шляхів її подолання;
• розробка методів профілактики й лікування променевих реакцій і пізніх променевих ускладнень.
• Напрями удосконалення променевої терапії МП РШМ:
• застосування технологій селективного деструктивного впливу іонізуючого
  випромінювання на пухлину та зони її реґіонарного поширення;
• визначення оптимальних моделей дистанційної променевої терапії (ДПТ) та
  брахітерапії (БТ), а також збалансованого їх застосування, залежно від морфо-
  анатомічних особливостей пухлинного процесу;
• застосування засобів, що модифікують радіочутливість пухлинного утвору та/чи
  сприяють прискоренню репаративних процесів у органах ризику (сечовий міхур,
  низхідний відділ сигмоподібної кишки, пряма кишка).
• Суттєвим набуттям променевої терапії (ПТ) є застосування технологій конформного
  опромінення. Конформна ПТ (КПТ) онкологічних захворювань стала можливою завдяки:
• стрімкому розвитку радіологічних методів медичної візуалізації (КТ, МРТ,
  ПЕТ/КТ);
• виробництву потужних терапевтичних установок (ЛПЕ, гамма-терапевтичні
  установи для БТ);
• удосконаленню програмного забезпечення лікувального процесу (надсучасні
  системи для індивідуального планування сеансів ПТ).

Безсумнівні переваги КПТ визначаються можливістю формування запланованої
терапевтичної ізодози відповідно до розмірів і конфігурації обраної мішені, що забезпечує
максимальну концентрацію і гомогенний розподіл променевої енергії безпосередньо у
патологічному вогнищі та зонах ймовірного поширення пухлинного процесу.

• Головні передумови застосування технологій КПТ:
• належне ресурсне забезпечення технологічного процесу (ЛПЕ, КТ-стимулятор,
  МРТ, ПЕТ/КТ, плануюча система);
• достатній кваліфікаційний рівень фахівців, залучений у процесі допроменевої
  підготовки та доставці лікувальних доз насамперед променевих терапевтів та
  медичних фізиків.
  Основні наукові здобутки:
• розроблені й впроваджені у клінічну практику методи проведення передпроменевої
  топометричної підготовки хворих на основі використання 3D планування при
  дистанційному опроміненні злоякісних пухлин різних локалізацій;
• впроваджені у клінічну практику методи прискореного режиму
  мультифракціонування доз опромінення при дистанційній променевій терапії
  злоякісних пухлин різних локалізацій;
• удосконалені й втілені в клініку методи променевої терапії при лікуванні хворих з
  радіорезистентними злоякісними пухлинами;
• технології нетрадиційного суперфракціонування доз випромінювання при
  проведенні контактної променевої терапії онкогінекологічних хворих різними
  джерелами випромінювання;
• розроблені й впроваджені у клінічну практику такі технології променевої терапії,
  як рухоме дистанційне опромінення солідних пухлин;
• методи променевого лікування хворих на місцево поширені форми хворих
  онкогінекологічного профілю з використанням хіміорадіомодифікаторів та
  урахуванням агресивності пухлини й вивченням її молекулярно-генетичних ознак;
• інтенсивно-концентраційні методи передопераційної гамма-терапії; 
• розроблені нові методики планування та визначені оптимальні ізоефективні
  режими фракціонування брахітерапії з використанням джерел іонізуючого
  випромінювання високої активності при променевому лікуванні
  онкогінекологічних хворих;
• визначені оптимальні методики хіміо-променевої терапії хворих
  онкогінекологічного профілю з використанням цитостатичних препаратів як
  радіомодифікаторів під час конформної променевої терапії та високоенергетичної
  (НDR) брахітерапії джерелами 60 Co та 192 Ir за різними режимами опромінення;
   продовжуються розробки методів профілактики й лікування променевих реакцій і
  пізніх променевих ускладнень.

У відділенні променеве лікування онкологічних хворих здійснюється на сучасному
обладнанні – лінійному прискорювачі електронів (CLINAC CD 2100) та гамма-
терапевтичних апаратах експертного класу «Gyne Source HDR», «GammaMedplus IX» з
високоенергетичними (НDR) джерелами іонізуючого випромінювання 60 Co, 192 Ir для
контактної променевої терапії (брахітерапії) та «АГАТ-ВУ» з джерелами іонізуючого
випромінювання 60 Co середньої потужності (МDR).

За останні 10 років опубліковано 3 монографії (у співавторстві), 315 статей у
фахових журналах, зроблено 177 доповідей на наукових форумах (з них 20 – за кордоном),
видано 2 методичних рекомендацій, 6 інформаційних листів, отримано 8 патентів на
винаходи.

КОНТАКТИ ВІДДІДЛЕННЯ:
Київ, вул. Юлії Здановської (Ломоносова) 33/43, Національний інститут раку,
Клініка №2.
Телефон: +38(044) 259-01-95