Національний інститут раку

У квітні 2021 року на виконання Указу Президента України, була прийнята Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору, що була розроблена в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів».
Стратегія розрахована до 2030 року і передбачає усунення бар’єрів у шести основних напрямках.
Перший — фізичний, він включає розроблення єдиних архітектурних стандартів. Це означає, що все наше навколишнє середовище (будівлі, вулиці, тротуари, транспорт) має бути фізично доступним для всіх людей, зокрема для маломобільних груп населення (люди з інвалідністю, люди старшого віку, батьки з маленькими дітьми тощо).
Другий — суспільний і громадянський, який передбачає створення рівних можливостей для активної участі людей у громадському житті. Це означає, що кожна людина за такого підходу має відчувати себе вільною у своєму самовираженні, що її не будуть засуджувати через якісь її ознаки. А, навпаки, різність кожного з нас вкупі посилюватиме й розвиватиме наше суспільство.
Третій — економічний. І це означає забезпечення таких умов, за яких людина може працевлаштуватись і відчувати себе захищеною від проявів дискримінації. Також у межах цього напряму передбачається створення можливостей для отримання фінансових та інших ресурсів для того, щоб займатися підприємництвом.
Четвертий — освітній. З нього, певно, і варто було б почати, адже все починається з освіти: у кожної людини має бути вільний доступ до якісної освіти, причому впродовж усього її життя. Власне, якраз цим держава і буде опікуватися в межах цього напряму.
П’ятий — цифровий, та сфера, без якої неможливо уявити наше життя у ХХІ столітті. Цифрова безбар’єрність передбачає доступ усіх соціальних груп до всіх послуг, що є онлайн, та власне до інтернету.
І шостий — інформаційний. У межах цього напряму планується створити такі умови, за яких люди, незалежно від своєї мобільності, функціональних порушень чи комунікативних можливостей, зможуть отримувати доступ до інформації та користуватись усіма необхідними технологіями.
Усунення бар’єрів також передбачає роботу з міфами та стереотипами щодо тих чи інших груп населення.
В 2021 році усі разом, ми будуємо безбар’єрне та відкрите суспільство, де кожен відчуває, що до нього ставляться з повагою попри будь-які ознаки й статуси, і знає, що у нього є рівний доступ до можливостей, має перспективи для розвитку.

В рамках Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору, керівники підрозділів НІР відвідали захід “Година безбар’єрності у Міністерстві охорони здоров’я”
Знайомство з оновленими нормами толерантного спілкування, допоможе лікарям бути коректними у своїх висловлюваннях та комунікації з пацієнтами.
Співробітники інституту ознайомились з «Довідником безбар’єрності» https://bf.in.ua/rules/
Що включає в себе безбар’єрність?
Безбар’єрність включає в себе Доступність, Прийняття та Залучення
Як правильно говорити про людину, яка має інвалідність?
Єдиним коректним терміном сьогодні є «людина (особа) з інвалідністю».
Який головний принцип безбар’єрної мови?
Головний принцип безбар’єрної мови є «Спочатку говоримо про людину, а не про її риси».
Хто належить до маломобільних груп населення?
Маломобільні групи — люди, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, комунікації або одержанні якихось послуг.
Як правильно говорити про жінку, яка має темну шкіру?
Єдиним коректним терміном сьогодні є «Темношкіра».
Як коректно назвати людину, яка живе на вулиці?
Єдиним коректним терміном сьогодні є «Бездомна людина».
Як правильно говорити про людину, яка має синдром Дауна?
Єдиним коректним терміном сьогодні є «Людина із синдромом Дауна».
Дізнатись більше про проект “Безбарєрність”, вивчити новий словник
можна за посиланнями.
https://bf.in.ua/glossary/
https://bf.in.ua