Відділення створено у 1965 році.
Завідувач відділення: д. мед. наук, професор Іванкова Валентина Степанівна
Науково-дослідне відділення радіаційної онкології складається з двох клінічних підрозділів:
відділення дистанційної променевої терапії та відділення клінічної радіоонкології з блоком брахітерапії.
У відділенні працюють висококваліфіковані фахівці, які, своєю чергою, постійно
проходять стажування закордоном.
Співробітники відділення у своїй діяльності керуються досвідом національних та світових онкологічних клінік, використовують сучасні підходи в лікуванні онкохворих.
Відділення радіаційної онкології Національного інституту раку є провідним відділенням України у використанні усіх видів променевої терапії.
Відділення дистанційної променевої терапії
Завідувач відділення: д. мед. н. Столярова Оксана Юріївна
Фахівці відділення
Доценко Надія Петрівна
Макаренко Антоніна Анатоліївна
Палій Максим Ігорьович
Перепечкіна Вікторія Тимофіївна
Рижкова Юлія Володимирівна
Столярова Оксана Юріївна
Відділення клінічної радіоонкології з блоком брахітерапії
Завідувач відділення: к. мед. н. Барановська Лідія Михайлівна
Фахівці відділення:
Барановська Лідія Михайлівна
Іванкова Валентина Степанівна
Отрощенко Ірина Петрівна
Хруленко Татьяна Валеріївна
Гореліна Галина Леонідівна
Променева або радіотерапія (з використанням високоенергетичних променів) – це ефективний засіб боротьби з онкологічними захворюваннями.
Радіотерапія застосовується як самостійний метод, так і у поєднанні з іншими методами лікування (хіміотерапія та/або хірургічне втручання).
При дистанційній променевій терапії використовується зовнішнє джерело
випромінювання, що генерує радіаційні пучки (фотони, електрони). У поле іонізуючого
опромінення включаються безпосередньо пухлина і поряд розташовані тканини, внаслідок чого відбувається руйнування злоякісних клітин.
Брахітерапія (контактна променева терапія) – різновид променевого лікування за
допомогою радіоактивних джерел випромінювання, що підводяться внутрішньо безпосередньо до пухлини. За рівнем побічних ефектів брахітерапія – один з найбільш безпечних променевих методів лікування раку, оскільки здійснюється з мінімальним ушкодженням здорових тканин.
- Променеву терапію використовують при наступних онкологічних захворюваннях:
- пухлини головного та спинного мозку
- пухлини голови й шиї пухлини переднього і заднього середостіння
- рак бронхів та легень
- рак стравоходу
- рак молочної залози
- рак нирки
- рак сечового міхура
- рак передміхурової залози
- рак яєчка
- рак статевого члена
- рак прямої кишки
- рак вульви
- рак піхви
- рак шийки матки
- рак тіла матки
- пухлини кісток та м’яких тканин
- злоякісні новоутворення вторинних і неточно визначених локалізацій
Напрями науково-дослідної роботи:
- розробка нових і удосконалення чинних технологій променевої терапії;
- дослідження дії цитостатичних препаратів як хіміорадіомодифікуючих засобів, так і самостійного цитотоксичного впливу на ефективність хіміопроменевого лікування місцево-розповсюджених та поширених форм раку шийки й тіла матки, вагіни,
- простати, сечового міхура, раку анального каналу, злоякісних новоутворень голови
- та шиї, головного мозку, грудної залози, легень;
- удосконалення моніторингу ефективності консервативного лікування місцево-розповсюджених та поширених форм пухлин різних локалізацій;
- проведення клінічних і радіобіологічних досліджень визначення
- радіорезистентності новоутворень і розробка шляхів її подолання;
- розробка методів профілактики й лікування променевих реакцій і пізніх променевих ускладнень.
- Напрями удосконалення променевої терапії МП РШМ:
- застосування технологій селективного деструктивного впливу іонізуючого
випромінювання на пухлину та зони її реґіонарного поширення; - визначення оптимальних моделей дистанційної променевої терапії (ДПТ) та
брахітерапії (БТ), а також збалансованого їх застосування, залежно від морфо-
анатомічних особливостей пухлинного процесу; - застосування засобів, що модифікують радіочутливість пухлинного утвору та/чи
сприяють прискоренню репаративних процесів у органах ризику (сечовий міхур,
низхідний відділ сигмоподібної кишки, пряма кишка). - Суттєвим набуттям променевої терапії (ПТ) є застосування технологій конформного
опромінення. Конформна ПТ (КПТ) онкологічних захворювань стала можливою завдяки: - стрімкому розвитку радіологічних методів медичної візуалізації (КТ, МРТ,
ПЕТ/КТ); - виробництву потужних терапевтичних установок (ЛПЕ, гамма-терапевтичні
установи для БТ); - удосконаленню програмного забезпечення лікувального процесу (надсучасні
системи для індивідуального планування сеансів ПТ).
Безсумнівні переваги КПТ визначаються можливістю формування запланованої
терапевтичної ізодози відповідно до розмірів і конфігурації обраної мішені, що забезпечує
максимальну концентрацію і гомогенний розподіл променевої енергії безпосередньо у
патологічному вогнищі та зонах ймовірного поширення пухлинного процесу.
- Головні передумови застосування технологій КПТ:
- належне ресурсне забезпечення технологічного процесу (ЛПЕ, КТ-стимулятор,
МРТ, ПЕТ/КТ, плануюча система); - достатній кваліфікаційний рівень фахівців, залучений у процесі допроменевої
підготовки та доставці лікувальних доз насамперед променевих терапевтів та
медичних фізиків.
Основні наукові здобутки: - розроблені й впроваджені у клінічну практику методи проведення передпроменевої
топометричної підготовки хворих на основі використання 3D планування при
дистанційному опроміненні злоякісних пухлин різних локалізацій; - впроваджені у клінічну практику методи прискореного режиму
мультифракціонування доз опромінення при дистанційній променевій терапії
злоякісних пухлин різних локалізацій; - удосконалені й втілені в клініку методи променевої терапії при лікуванні хворих з
радіорезистентними злоякісними пухлинами; - технології нетрадиційного суперфракціонування доз випромінювання при
проведенні контактної променевої терапії онкогінекологічних хворих різними
джерелами випромінювання; - розроблені й впроваджені у клінічну практику такі технології променевої терапії,
як рухоме дистанційне опромінення солідних пухлин; - методи променевого лікування хворих на місцево поширені форми хворих
онкогінекологічного профілю з використанням хіміорадіомодифікаторів та
урахуванням агресивності пухлини й вивченням її молекулярно-генетичних ознак; - інтенсивно-концентраційні методи передопераційної гамма-терапії;
- розроблені нові методики планування та визначені оптимальні ізоефективні
режими фракціонування брахітерапії з використанням джерел іонізуючого
випромінювання високої активності при променевому лікуванні
онкогінекологічних хворих; - визначені оптимальні методики хіміо-променевої терапії хворих
онкогінекологічного профілю з використанням цитостатичних препаратів як
радіомодифікаторів під час конформної променевої терапії та високоенергетичної
(НDR) брахітерапії джерелами 60 Co та 192 Ir за різними режимами опромінення;
продовжуються розробки методів профілактики й лікування променевих реакцій і
пізніх променевих ускладнень.
У відділенні променеве лікування онкологічних хворих здійснюється на сучасному
обладнанні – лінійному прискорювачі електронів (CLINAC CD 2100) та гамма-
терапевтичних апаратах експертного класу «Gyne Source HDR», «GammaMedplus IX» з
високоенергетичними (НDR) джерелами іонізуючого випромінювання 60 Co, 192 Ir для
контактної променевої терапії (брахітерапії) та «АГАТ-ВУ» з джерелами іонізуючого
випромінювання 60 Co середньої потужності (МDR).
За останні 10 років опубліковано 3 монографії (у співавторстві), 315 статей у
фахових журналах, зроблено 177 доповідей на наукових форумах (з них 20 – за кордоном),
видано 2 методичних рекомендацій, 6 інформаційних листів, отримано 8 патентів на
винаходи.
КОНТАКТИ ВІДДІДЛЕННЯ:
Київ, вул. Юлії Здановської (Ломоносова) 33/43, Національний інститут раку,
Клініка №2.
Телефон: +38(044) 259-01-95