Вчені змінюють уявлення про структуру злоякісних пухлин

Більшість злоякісних пухлин поліморфні та вміщують декілька типів клітин. Такого висновку ще шість років тому дійшли вчені Массачусетського технологічного інституту, які вивчали клітинний поліморфізм злоякісних новоутворень за допомогою найновіших технологій секвенування РНК окремих клітин (scRNA seq). Дана технологія дозволяє встановити які саме гени є активними в певній клітині, йдеться в статті Scientific American.

Подальше накопичення даних призвело до зміни розуміння онкопроцесу, виявило мозаїчну зміну структури пухлинних клітин, що втрачають похідність на структуру органу з якого пухлина походить. Зміни в структурі пухлинних клітин відбуваються постійно, що принципово може змінити філософію в медикаментозному лікуванні злоякісних новоутворень.

Саме тому деякі види онкозахворювань вкрай важко піддаються будь-якій терапії. Досліди scRNA seq біології клітин показали, що, наприклад, дуже агресивна форма раку головного мозку – гліобластома – містить одразу 4 типи злоякісних клітин. Хоча донедавна вважалося, що ця пухлина однотипна, побудована похідними клітинами.

Більш детальний аналіз показав, що це не так. Хоча зазвичай в пухлині переважає якийсь конкретний тип клітин, інші чотири різновиди також містяться в ній. Саме це, вважають науковці, і робить лікування малоефективним.

Іншими словами, пояснюють автори дослідження, пухлина більше схожа на добре структурований орган. Аніж на хаотичну масу клітин. Більше того, пухлини окрім злоякісних клітин містять багато здорових, які теж відіграють значну роль у функціонуванні всієї пухлини.

З одного боку цей аналіз пояснює невиліковність деяких типів онкозахворювань. Але з іншого він дозволяє використовувати нові підходи у терапії, підбираючи для кожного пацієнта такий «коктейль» препаратів, який би максимально ефективно протидіяв розвитку хвороби.

Окрім іншого, дослідження вказало ще на один феномен ракових клітин. Вони мають дуже високу пластичність і можуть змінюватись. Якщо здорова клітина при диференціюванні або “визріванні” назавжди займає конкретне відведене їй місце і функції в організмі, злоякісна клітина може диференціюватися, а потім повернутися до початкового стану.

Лікувальний підхід, що базується на різноманітності пухлинної тканини дуже ускладнює лікування. Проте дає можливість працювати над принципово новими ліками. Які не атакують клітини, а змушують їх повернутися до незлоякіного стану.
І деякі успіхи у цьому напрямку вже є.

Маріела Філбин, дитячий нейроонколог із Онкологічного інституту Дана-Фарбер, шукає саме такі ліки.

“Надзвичайна пластичність ракової клітини дозволяє вплинути на диференціацію клітин в різному напрямку, що на відміну від вбивання злоякісних клітин може їх “вилікувати” шляхом повернення до нормальної структури”, – каже вона.

Розробка принципово нових підходів, що названі “терапія диференціації”, полягає в пошуку препаратів “малих молекул”, що можуть це зробити. Групи дослідників даного напрямку в Німеччині та Італії, працюючи з найскладнішою формою APML (acute promyelocytic leukaemia) лейкемії, застосували принципи терапії диференціаціі без застосування класичної хіміотерапії, шляхом використання двох препаратів, що впливають на диференціацію клітин. Їх спосіб показав 98% виживання пацієнтів впродовж 50 місяців.

Окрім того, зазначає дослідниця, з допомогою розробленої методики впливу на диференціацію клітин можна прискорити процес старіння клітин раку, після чого вони швидко загинуть.

Читайте также: