Національний інститут раку працює над інноваційною технологією діагностики раку шлунку за подихом

Національний інститут раку (НІР) у рамках міжнародного проєкту HORIZON 2020, що фінансується коштами ЄС, найближчим часом розпочне збір даних про речовини, які містяться у видиху пацієнтів, хворих на рак шлунку. Наразі експерти Інституту пройшли чергові навчання в координаційному центрі із скринінгу рака в Латвії. Зараз НІР знаходиться на етапі отримання сучасних тест-систем та обладнання для проведення співставлення структурного аналізу повітря, що видихає здорова людина, та людина, яка хворіє на рак шлунку.

Мета проєкту, в якому беруть участь вчені із більш ніж 10 країн світу – розробити методику, яка б дозволила с високою ймовірністю запідозрити рак шлунку, або зміни, що можуть бути передвісниками раку. Причому без застосування більш інвазивних обстежень, таких як гастроскопія, а лише за подихом людини.

«Рак шлунку – одне з найбільш агресивних онкологічних захворювань, щороку в Україні виявляють більше 8000 нових хворих, 60% з них не проживають 1-го року від моменту встановлення діагнозу. І головна небезпека полягає в тому, що, нажаль, такий діагноз люди дізнаються вже на пізніх стадіях розвитку хвороби. Коли ефективність специфічного лікування знижується, а хірургічна допомога в деяких випадках взагалі неможлива. Саме тому важливо винайти простий та ефективний спосіб саме раннього виявлення хвороби», – пояснює заступник директора з організаційно-методичної роботи, д.мед.н. Андрій Лукашенко.

Разом із клініками Німеччини, Латвії та Південної Америки українські лікарі наразі накопичують базу даних про вміст речовин у повітрі, що видихає людина із однозначно підтвердженим діагнозом. А також збирають зразки шлункового соку та самих пухлин.

«Задача в тому, щоб порівняти показники здорових і хворих людей, та знайти такі відмінності, які потім допоможуть виявляти хворобу без інструментального дослідження. Ідея проєкту належить науковцям з Технологічного університету Ізраїлю «Техніон». Але участь в ньому беруть багато інших країн. Причому йдеться не тільки про медиків – над проектом працюють інженери, експерти з IT та інші», – розповідає координатор проєкту в НІР Вероніка Пацко.

На першому етапі експерти НІР збирали лише зразки шлункового соку та гістологічні матеріали. А найближчим часом розпочнуть також збирати і зразки видиху.

«Спеціальні пробірки із абсорбуючим матеріалом вже відправлені до нас. Але зазначу, що наразі йдеться лише про збір даних. Аналізувати їх та виявляти закономірності, які б дозволили розробити робочу методику, будуть інші учасники проєкту. Хоча вже зараз інженери працюють над прототипом пристрою-аналізатора. Увесь проєкт розрахований на 4 роки та має завершитися в 2022 році», – резюмувала Вероніка Пацко.

Відзначимо, що проєкт фінансується в рамках програми Європейського Союзу Horizon2020 та не витрачає жодної копійки бюджетних коштів. Усі пацієнти, які беруть участь у зборі зразків погоджуються на це, підписуючи інформовану згоду. Це є обов’язковою умовою незважаючи на те, що участь у проєкті жодним чином не впливає на програму лікування та не загрожує життю та здоров’ю пацієнта.

Партнерство в рамках проєкту Horizon 2020 – це приклад механізму реалізації грантового підходу в сучасній науці. Всі Інститути-партнери в даному проєкті пройшли відбір відповідно до умов конкурсу, що був оголошений на інтернет-майданчику HORIZON 2020, НІР також брав участь та подавав гранти на проекти по розробці пристроїв для мобільних телефонів, що можуть виявляти певні зміни в людей, хворих на ранні форми раку та ін., зазначає Андрій Лукашенко. Розгляд пропозицій триває.

Читайте также: